Зарубіжна література 7 клас

7 клас

твір Айзека Азімова "Фах"

Літературний диктант

1. Де на початку твору перебував головний герой Джордж Плейтен?

2. Хто саме … « про Джорджа піклувався. Йому  допомагав і  оточив увагую»?

3. Ким мріяв  стати Джордж Плейтен?

4. Які свята були важливими в житті кожного землянина?

5. Кого звинувачував  Джордж у тому, що не отримав бажаної професії?

6. У скільки років люди ставали дипломованими фахівцями?

7. Як люди отримували більш або менш престижне місце роботи?

8. Яка планета вважалася самою найбагатшою планетою Всесвіту?

9. Куди і навіщо з Інтернату тікає Джордж Плейтен?

10. З ким познайомився герой у Сан-Франциско?

11. Чим закінчилася розмова Джорджа Плейтена з новіанином?

12. Де ж насправді перебував головний герой? 

Скарбничка дрібниць

Головний герой оповідання — Джордж Плейтен. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста.

У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити на мізерні кошти, зароблені протягом перебування в Інтернаті, він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади.

Розчарувавшись після розмови з новіанином, незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили, виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі.

Айзек Азімов «Фах»

Тести

1. Джорж Плейтен, герой твору А. Азімова «Фах», утік з Інтернату, щоб:

а) побувати на олімпіаді;  б) побачити кохану дівчину; в) допомогти своїй родині матеріально; г) уникнути покарання.

2. Джорж Плейтен, герой твору А. Азімова «Фах», відрізнявся від своїх однолітків тим, що: а) був дуже сильним, займався спортом; б) володів телепатією; в) читав книги, займався самоосвітою; г) був вихідцем з іншої планети.

3. Ким мріяв стати Джордж Плейтен? а) програмістом; б) економістом; в) машиністом; 4.На який місяць припадає день Освіти? А) листопад; Б) вересень; В) травень.

5. Яка тема завжди була предметом суперечки між Джорджем і коротуном Тревіліаном? А) вибір фаху; Б) майбутнього людства; В) майбутнього освіти.

6. Хто бачив, що Джорджа чекає блискуче майбутнє? А) Тревіліан; Б) батько; В) Інженеску.

7. Якого числа народився Джордж? А) 13; Б)16; В) 21.

8.Чий це опис «У нього ніс був картоплиною, волосся рідке, підборіддя помережене складками, наче він раніше був товстун, а тоді зненацька схуд»? А) нігерійця Омейні; Б) історика Інженеску; В) лікаря Антонеллі.

9.  Де саме … «про Джорджа піклувалися. Його оточили увагою і ставилися до нього добре»? А) вдома; Б) в Інтернаті; В) в Сан-Франциско.

10.Що спричинило невдачу Тревіліана, який не отримав права потрапити на одну із планет Галактики? А) не читання книжок; Б) його самовпевненість; В) навчання за старими стрічками.

11.  Про побачення з якою особою попросив Джордж? А) з новіанином; Б)з лікарем; В) з викладачем.

12. Що потрібно, на думку Джорджа, щоб іти в ногу з науково-технічним прогресом?

А) вчитися по стрічках; Б) вчитися самостійно; В) вірити в себе.

13.  Як, за А. Азімовим, точно звуться Інтернати для недоуків? А) академія вищої освіти; Б) інститут вищої освіти; В) університет вищої освіти.

14.  Хто повинен сам про себе сказати: «Я можу творити і творитиму, хочете ви цього чи ні»? А)знаюча і розумна людина; Б) творча людина; В) впевнена у собі людина.

15. Джорж Плейтен, герой твору А. Азімова «Фах», після медкомісії опинився:

 а) в Інтернаті;  б) у вищій школі; в) у лікарні;  г) на планеті Новії

16. Джорж Плейтен, герой твору А. Азімова «Фах», вів діалог з представниками планети Новія про: а) недоліки медичної системи; б) систему професіональної освіти; в) обмеження його прав і свобод; г)  про значення дружби для згуртування суспільства.

Перевір себе!

1. а); 2.в); 3.а); 4.а); 5. а); 6.б); 7.а); 8. в); 9.б); 10. в); 11. а); 12. б); 13.б); 14. б); 15.а); 16.б).  

Матеріал на допомогу

Нове знайомство 

Айзек АЗІМОВ ( 02.01.1920) — американський письменник-фантаст, учений.

У 1923 р. трилітнього Азімова батьки забрали до США. Оселились у Нью-Йорку, згодом у Брукліні. Батько письменника став власником невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Азімову. Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук. Водночас у нього зародилася пристрасть до фантастики.
Азімов закінчив Колумбійський університет (1939) за спеціальністю «біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі», визнаного американськими читачами найкращим оповіданням сучасної наукової фантастики.
Розпочалась успішна діяльність Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у ряді американських університетів, проводив дослідження у галузі біохімії, математики, став доктором наук, згодом — професором, а також відомим ученим.
Літературна спадщина Азімова перевищує три з половиною сотні книг. Це здебільшого науково-фантастичні романи, повісті, новели, праці з біохімії, математики, астрофізики, міфології.

В Азімова-фантаста дві центральні теми:

Перша тема — створення і використання роботів. Повісті, оповідання, романи про роботів зібрані у книгах, що складають перший цикл: «Я, робот» , «Оголене сонце», , «Решта оповідань про роботів», «Роботи зорі»,  «Роботи й імперія», «Мрії робота».

 Його уява створила яскраві картини завтрашнього дня техніки, сповнені дивовижних чудес, — людиноподібні автомати, які здатні навчатися та вдосконалюватися.
Друга тема Азімова — розселення людей у космосі, освоєння ближніх планет, а потім вихід за межі Галактики. До другого циклу входять романи: «Установа», «Установа й імперія», «Друга Установа», «Установа у небезпеці», «Установа та Земля», «Вперед до Установи» .
Азімов — неодноразовий лауреат багатьох національних і міжнародних літературних премій, у тому числі «Х'юго» та «Неб'юла», найвищих нагород в американській фантастиці. Азімов — типовий кабінетний учений, який не любив подорожувати, уникав різких перемін, гострих відчуттів, що могли порушити напружений робочий ритм. Замолоду Азімов вірив, що вчені та інженери очолять людство і зможуть вирішити не лише економічні, а й соціальні проблеми. Він визнавав право за вченими впливати на хід історії.

Азімов, один із найвідоміших у світі письменників-фантастів, помер 6 квітня 1992 року від серцевої та ниркової недостатності в госпіталі Нью-Йоркського університету. З волі покійника тіло його було кремоване, а потім — розвіяне.

Повість "Фах"
(короткий переказ)

Далеке майбутнє. Вісімнадцятирічний юнак дізнається, що не може отримати професію. Він вважає себе недоумкуватим, але потім розуміє, що став одним з обраних.

Далеке майбутнє, початок 64-го століття.

Класична система освіти зникла. Її замінили два дні – День читання і День освіти. У День читання всім восьмирічним дітям записувалося вміння читати і писати, в День освіти вісімнадцятирічні люди таким же способом набували якусь професію і ставали дипломованими фахівцями.

Після Дня освіти починалася Олімпіада, на якій змагалися представники різних професій. Переможці відлітали працювати на найрозвиненіші планети класу А.

Джордж Плейтен добре пам’ятав свій День читання. Його батьки в той день хвилювалися набагато сильніше, ніж він сам. Батько Джорджа, дипломований трубоукладач, працював на Землі, де залишалася велика частина кожного покоління. На інші планети відправлялися тільки «найостанніші моделі висококваліфікованих фахівців». Батьки сподівалися, що хоча б їх дітям пощастить, тому вже з Дня читання намагалися розгледіти в них ознаки геніальності.

Батько Арманда Тревіліяна, друга і сусіда Джорджа, дипломований металург, працював на Діпоріі, планеті, що має зв’язки тільки з Землею. Вийшовши на пенсію, він повернувся на Землю, щоб у його сина був шанс «потрапити на будь-який з світів».

Арманд з раннього дитинства вірив, що потрапить на Новію – одну з найбагатших планет всесвіту, і вважав це справу вирішеною.

В той дощовий вересневий день всіх восьмирічних дітей зібрали в міському Будинку освіти, обстежили, зробили необхідні аналізи. Потім лікар досліджував мозок Джорджа і дивно насупився, побачивши результати. Після цього хлопчикові наділи обтічний шолом, і далекий голос довго щось шепотів йому. Після процедури Джордж виявив, що вміє читати.

До вісімнадцяти років Джордж, що перетворився «в смаглявого юнака середнього зросту», встиг забути, що відбулося в День читання. Настало 1 травня, і молоді люди знову зібралися в міському Будинку освіти, на цей раз, щоб отримати професію.

Арманд хотів стати дипломованим металургом, оскільки «метал буде існувати завжди». Джордж твердо вирішив стати програмістом, тому що попит на цю професію століттями залишався незмінним, а хороший програміст неминуче потрапляв на Новію.

Друзі не знали, до якої професії найбільш пристосований їх мозок, але Джордж зробив все, щоб стати програмістом. В таємниці від всіх він вивчав підручники з програмування, математики та електроніці, сподіваючись заздалегідь адаптувати свій мозок для цієї професії, і був непохитно впевнений, що скоро полетить на Новію.

Процедуру запису проводив лікар Зекері Антонеллі. Він довго розглядав результати досліджень, проведених в День читання, а потім почав розпитувати Джорджа, чому він вибрав програмування, адже зазвичай люди бояться вибирати конкретну професію.

Зрештою Джордж зізнався, що читав про програмування. Доктор Антонеллі здивувався, але потім сказав, що подібні заняття не можуть змінити фізичний пристрій мозку. Після додаткових досліджень з’ясувалося, що мозок Джорджа взагалі не пристосований для «накладення на нього яких би то не було знань», хоча інтелект його вище середнього.

Джорджа відправили в спеціальний притулок, де люди «збирали знання по зернятку» – вчилися по книгах. Його батькам повідомили, що Джордж отримав «спеціальне призначення». До нього були добрі і поводилися з ним, «як з хворим кошеням», але Джордж був впевнений, що в усьому винен доктор Антонеллі, який мститься йому за надмірну самовпевненість.

Світ Джорджа кардинально змінився, він відмовився їсти. Його годували внутрішньовенно, сховали від нього всі гострі предмети і поселили в його кімнаті флегматичного нігерійця Халі Омейні, який діяв на Джорджа заспокійливо. Через деякий час, не витримавши нудьги, Джордж взяв в руки книгу.

Омейні показав Джорджу «притулок для недоумкуватих», в якому жило 205 таких же як він. Виявилося, на Землі таких притулків тисячі. У цьому жили юнаки, але існували притулки і для старшого віку, а також заклади, де чоловіки і жінки жили разом.

Джордж почав вивчати програмування, працював в парку, допомагав на кухні і навіть отримував невелику платню, але змиритися зі своїм становищем не міг. Тим часом прийшов березень, а разом з ним – Олімпіада. Джордж вирішив знайти доктора Антонеллі і «вичавити з нього всю правду».

Утримувати Джорджа силою ніхто не намагався. На стратоплані він прилетів в Сан-Франциско, найближчу столицю Олімпіади. Місто було переповнене людьми, всі стежили за змаганнями і робили ставки. Джордж зловив себе на думці, що всі ці люди теж нічого не досягли, хоча і були дипломованими фахівцями.

На очі Джорджу попався стенд з інформацією про змагання металургів. Замовником змагань була Новія, а одним з учасників виявився Арманд Тревіліян. Джордж вирушив до залу, де змагалися металурги. У черзі біля входу з ним заговорив сивий чоловік у старомодному светрі. Він же виявився його сусідом в залі.

Арманд програв змагання тільки тому, що в їх маленьке містечко завезли застарілі стрічки – він не був знайомий з пристроєм нового апарату, яким користувалися на змаганнях. Джордж вибрався із залу, дочекався, коли вийде Арманд, і гукнув його.

Арманд брав участь в Олімпіаді вдруге і вже розумів, що на Новію не потрапити. Джордж запитав, чому б йому самостійно не вивчити будову нового апарату, адже основні знання у нього є. Арманда розлютила ця пропозиція, він не вірив, що знання можна отримати з книг. Він почав грубо вимагати, щоб Джордж зізнався, яку професію отримав.

Він шалено тряс Джорджа, і коли вони, не припиняючи боротьби й мало не падаючи, рухалися через залу, у вухах Джорджа пролунав голос долі у вигляді оклику полісмена: Досить. Досить. Припиніть. Полісмен зажадав посвідчення, якого у Джорджа не було, – документи видавалися тільки разом з дипломом. Спас Джорджа Сивий, який оголосив його своїм гостем. Він представився Ладислас Інженеску, дипломованим істориком, і відвіз Джорджа в номер готелю.

Поліцейський говорив з Інженеску дуже шанобливо, і Джордж вирішив, що історик – важлива птаха, але ж він приїхав в Сан-Франциско саме для того, щоб знайти впливову людину і домогтися переоцінки своїх здібностей.

Джордж здався Інженеску, який спеціалізувався в соціології, цікавим об’єктом для спостереження, і історик захотів йому допомогти. Він пояснив Джорджу, що історія ділитися на безліч розділів, і соціологія – тільки один з них.

Інженеску розповів, чому на Землі виникла саме така система освіти. Коли почалася ера міжзоряних польотів і колонізація планет, виявилася гостра нестача фахівців. Вчити людей звичайним способом, за допомогою книг, виявилося довго і невигідно, класична система навчання сильно уповільнює освоєння космосу.

Перелом настав, коли був винайдений новий спосіб передачі знань. Земля почала випускати мільйони фахівців і почалося «заповнення Всесвіту». Тепер Земля експортує не лише дипломованих фахівців, а й освітні стрічки, які забезпечили «єдність культури для всієї Галактики».

При вивезенні фахівців дотримується «рівновага статей» – емігранти створюють сім’ї і заселяють нові планети або сприяють зростанню населення у світах що розвиваються. Від цього експорту залежить економіка Землі, тому щороку випускаються нові освітні стрічки, які дуже незначно відрізняються від старих.

Інженеску хотів би вивчати Джорджа, і той дозволив йому це за умови, що вчений познайомить його з представником Новії. Лекція Інженеску допомогла Джорджу переосмислити його проблему, і у нього народилася ідея, яка могла привести його на Новію.

Інженеску зв’язався по відеофону з новіанином, який почав нарікати, що Земля викачує з них гроші, випускаючи нові моделі фахівців, які майже не відрізняються від старих. І тоді Джордж сказав, що можна доучувати по книгам застарілих фахівців, замість того, щоб купувати нових, і запропонував свою допомогу в створенні системи освіти на Новії.

Джордж спробував переконати новіанина, що навчальні стрічки шкідливі, оскільки відучують людей самостійно мислити, чим тільки насмішив його. Новія, як і всі інші планети не могла собі дозволити багато років вчити і утримувати тих, знання яких до моменту закінчення навчання все одно втратять актуальності.

Зрозумівши, що його план провалився, Джордж запанікував. До того ж виявилося, що Інженеску прекрасно знає, хто він, а за дверима чекають поліцейські. Джорджа приспали і повернули до притулку.

Прокинувшись, Джордж зрозумів, як сильно він помилявся. Він хотів зібрати на Новії групу молодих людей, щоб вчити їх по книгах, але ж такі навчальні заклади – «притулки для недоумкуватих» – вже існують тут, на землі. Друг Джорджа, нігерієць Омейні, сказав, що насправді цей заклад називається «Інститут вищої освіти».

Джордж дивувався своїй сліпоті. Раніше він не розумів, що повинні існувати люди, що винаходять нові механізми і які пишуть освітні стрічки для тисяч планет. Але такі люди не можуть «здобувати освіту через стрічку» – це відучує творчо мислити і винаходити, тому їм доводиться вчитися по-старому.

Виявляється, весь цей час за Джорджем стежили, а Інженеску був співробітником Інституту і займав важливу посаду в уряді. Джорджа відпустили, щоб він побував у Антонеллі, дав вихід своїм емоціям і почав мислити.

Можна визначити, чи має людина схильність до архітектури або якогось ремесла, але дуже важко знайти людину, схильного до творчого мислення. Існувало лише кілька найпростіших способів, що дозволяють виявити людей, що, можливо, володіють талантом. Їх виявляли в День читання, перевіряли в День освіти, і тих, хто дійсно мав талант, відправляли в притулок.

Таких людей було «приблизно один на десять тисяч», але не всі хто потрапив до притулку могли творчо мислити, тому для них влаштовувалося останнє випробування. Люди, змирилися зі своєю «неповноцінністю», ставали істориками, соціологами, психологами, прогнозистами і становили «другий ешелон». Бунтарі, не здатні примиритися, ставали тими, хто рухає вперед прогрес. Саме тому Джорджу не повідомили про його особливості.

Не можна ж сказати людині: «Ти можеш творити. Так давай, твори ». Набагато вірніше почекати, поки він сам не скаже: «Я можу творити, і я буду творити, хочете ви цього чи ні».

Решта людей нічого не знали про притулки, інакше вони відчули б себе невдахами, але ж кожен індивід повинен знайти своє місце в суспільстві і «додати до свого імені слова” дипломований спеціаліст “».