Пам'ятайте! Література - це життя, це світ загадкового та прекрасного. Вона спонукає задуматись над нашими вчинками, думками, почуттями.
Рубрика "Нові імена в літературі"
Роман «Провина зірок»
американського письменника Джона Гріна
Джона Ґріна підштовхнула історія дівчини на ім’я Естер Ерл.
Хоча Естер і не є прямим прототипом персонажа книги (Гейзел), автор зазначає,
що їхня «дружба і радість, яку вона відчувала від цієї дружби, дуже надихали».
У 2006 році дівчині поставили діагноз «рак щитовидної залози з метастазами», а
через чотири роки 16-річна Естер Грейс Ерл пішла з життя. В пам’ять про Естер,
яка придумала слоган тінейджерської субкультури «Не забувай бути крутим», брати
Джон і Генк Ґріни разом із батьками дівчини відкрили благодійний фонд допомоги
батькам, у яких діти хворі на рак. Він має назву: «Ця зірка ніколи не згасне».
Оповідь іде від імені 16-річної хворої на рак дівчини Гейзел
Грейс Ланкастер, яку батьки змушують відвідувати групу підтримки, де вона
закохується в 17- річного Огастаса Вотерса, колишнього баскетболіста з
ампутованою ногою.
Таїр Халілов "До останнього подиху"
Хочу знову розпочати урок словами Аристотеля:" Якщо хочеш розповісти історію цілого народу - розкажи історію однієї людини". Твір закликає нас замислитись над нашими почуттями та вчинками, тому раджу перечитати його ще раз.
1. Поміркуйте! Яким чином ці картинки пов'язані з життям головного героя твору?
Повість «До останнього подиху»
Таїр Халілов порушує традиційні для кримськотатарського
письменства теми: осмислення трагедії 1944 р., мрії про повернення примусово
виселеного народу на історичну батьківщину та ін.
Письменник майстерно використовує художні засоби. Так,
стрижневою метафорою, яка явно і/або приховано супроводжує зображення сил зла,
є образ змії. Старий пригадує той жах, який він ще дитиною пережив, коли в
нього на очах змія пожерла ластів’ят у гнізді. Здавалося б, випадковий епізод,
коли безпомічні й ще голі пташенята прийняли за матір гадюку, котра підповзала
їх проковтнути, переростає в узагальнений символ розправи тоталітарного режиму
над усім кримськотатарським народом 1944 р.: «Вони проковтнули вас!..». Ту саму
метафору автор використав, зображуючи радянську катівню. Він майстерно зблизив
характеристику садиста-слідчого з огидним образом плазуна-вбивці: «...Особливо
старався старший слідчий на прізвисько Гюрза (таку назву має велетенська й дуже
отруйна гадюка. - Авт.), з надзвичайно довгою шиєю і маленькою голівкою. Його
живі зелені очиці впивалися у свою жертву...».
