Зарубіжна література 8 клас

Дорогі мої восьмикласники, починаємо працювати дистанційно

з 18.03.2021р.

ЛІТЕРАТУРА БАРОКО

Бароко (від італ. barоссо, фр. baroque — дивний, неправильний) — літературний стиль у Європі кінця XVI, XVII й частини XVIII ст.

Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. Відійшовши від властивих ренесансній культурі уявлень про чітку гармонію та закономірність буття й безмежні можливості людини, естетика бароко будувалася на колізії між людиною та зовнішнім світом, між розумом і природними силами, які уособлювали тепер ворожі людині стихії. У бароковому мистецтві відчувається болісне переживання особистої самотності, «покинутості» людини в поєднанні з постійним пошуком «втраченого раю».

Характерними ознаками цього напрямку були також відродження античної культури і спроба поєднання її з християнською релігією.

Одним із панівних принципів естетики бароко стала ілюзорність. Митець своїми творами повинен був створювати ілюзію, читача треба буквально приголомшити, змусити його дивуватися за допомогою введення до твору дивних картин, незвичних сцен, нагромадження образів, красномовства героїв. Поетика бароко характеризується поєднанням релігійності та світськості в межах одного твору, наявністю християнських та античних персонажів.

Важливий художній засіб у літературі бароко — це метафора, яка є основою для вираження всіх явищ світу і сприяє його пізнанню. У тексті барокового твору відбувається поступовий перехід від прикрас і деталей до емблем, від емблем до алегорій, від алегорій до символу.

Герой барокових творів — здебільшого яскрава особистість із розвиненим вольовим і ще більш розвиненим раціональним началом, художньо обдарований і дуже часто шляхетний у своїх вчинках. Стиль бароко увібрав у себе філософські й морально-етичні уявлення про навколишній світ і місце людської особистості в ньому.

Серед найвизначніших письменників європейського бароко —англійський поет Д. Донн.

Лірика європейського бароко

Джон Донн «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»)

Анкета поета

Ім’я: Джон Донн

Роки життя: 1572 – 1631

Місце народження: Лондон

Батьки: батько – староста цеху торговців залізом мати – донька драматурга

Освіта: незакінчений Оксфордський,Кембриджський університети

Професія: секретар, адвокат, помічник єпископа, настоятель собору святого Павла

Захоплення: подорожі

Твори: «Анатомія світу», «Священні сонети». Не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Він не друкував свої вірші за життя — перше друковане видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.

Для лірики  характерні витонченість, ускладнений синтаксис, образність, гра на контрастах, багатозначність. 

Джон Донн  утворює власний жанр священних сонетів, або релігійних роздумів (медитацій), в яких оспівує любов до Бога, розмірковує про значення божественного в людському житті. Його «Священні сонети» своєрідний “поетичний” експеримент, спроба з’єднати світські і релігійні форми.

Тема цього циклу – усвідомлення людиною невідворотності смерті, подолання страху смерті і набуття нею безсмертя. 

Сонет 19
Щоб мучить мене, крайнощі у всім
Зійшлися; я -- клубок із протиріч;
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Веселий щойно -- враз стаю сумним,
Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,
Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;
Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;
Німий в мольбі, великий у малім.
Я зневажав ще вчора небеса --
Молюсь сьогодні й Богові лещу,
А завтра вже від страху затремчу --
Й набожність потім знов моя згаса.
Коли тремтів від страху я -- ті дні
Спасіння, може, принесуть мені.

Аналіз поезії

У поезії зображено душевний конфлікт ліричного героя. Це передано за допомогою антитези та оксюморону: він називає себе «клубком протиріч», бо в душі вирують непоєднувані поняття. Звернення до релігії не дає героєві бажаного спокою, він відчуває страх та біль. У сонеті є бароковий мотив самотності, розгубленості, зневіри, навіть трагізму. Цей твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога та вічних цінностей.

Літературний диктант

1. Укажіть власний жанр, який утворив Джон Донн.

2. Чому «Священні сонети» є своєрідним поетичним експериментом?

3. Яким у творі «Щоб мучить мене…» постає ліричний герой?

4.  Що мучить, непокоїть героя?

5. Знайдіть приклади використання антитези у творі.

6. Які ще художні засоби виразності використані у творі? Наведіть приклади.

7. Назвіть символи твору.

8. Сформулюйте ідею твору.

Опрацюйте матеріал, зробіть конспект та напишіть у зошитах літературний диктант!!

Діти, працюємо далі!!

1. Опрацюйте матеріал про класицизм як художній напрям (занотуйте найголовніше).

2. У підручнику прочитайте про життєвий і творчий шлях Мольєра (с.239-244).

3. Прочитайте комедію "Міщанин-шляхтич".

4. Опрацюйте тести для перевірки знань (усно) та виконайте письмово тести.

Класицизм 

Класицизм — провідний напрям літератури XVII ст.

Класицизм (від лат. Classicus — "взірцевий", "довершений") — літературний напрям, що виник у XVII столітті у Франції й набув поширення в країнах Європи до початку XIX століття.

Класицизм створив цілу низку канонів і правил, яких повинен був дотримуватися письменник.

Основні правила класицизму:

1. Класицисти утверджували вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних майстрів. Вони вважали, якщо одні епохи створюють зразки прекрасного, то завдання митців наступних часів полягає в тому, щоб наблизитися до них. Звідси— встановлення загальних правил, необхідних для художньої творчості.

2. У літературі простежувався чіткий розподіл за певними жанрами:

— високі (ода, епопея, трагедія, героїчна поема);

— середні (наукові твори, елегії, сатири);

— низькі (комедія, пісні, листи у прозі, епіграми).

Темами для творів високих жанрів були події загальнонаціонального та історичного значення, у них брали участь царі, видатні діячі, придворні тощо. Високі жанри були написані величавою, урочистою мовою. Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські вади, соціальні пороки. У них діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовного стилю. Якщо у високих жанрах прославлялись ідеї монархії та громадського служіння, то у середніх та низьких жанрах утверджувались ідеї пізнання світу і людської природи, викривалися вади суспільства і характерів.

3. Драматичні твори (трагедія, комедія) підпорядковувалися правилу трьох єдностей— часу, місця і дії. П'єса відтворювала події, які відбувалися протягом одного дня і в одному місці.

4. Для кожного жанру регламентувалися мова і герої. Так, трагедії класицизму притаманна була піднесена, патетична мова, такі ж високі почуття, змальовувалися героїчні особистості. У комедіях використовувалася проста мова, обов'язковим був сатиричний струмінь, діяли побутові персонажі. 

5. Характери чітко поділялися на позитивні і негативні.

Один з найвизначніших представників літератури класицизму - комедіограф Мольєр

ЛІТЕРАТУРНА ПЕРЕРВА

Цікаві факти із життя Мольєра
1. За іронією долі майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали «мавпячим». Піддашок його був прикрашений зображенням хвостатих мавпочок, які обривали плоди з апельсинових дерев. «Доброзичливці» казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановного Поклена став блазнем. У майбутньому драматург не відмовився від мавп і на схилі віку, проектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерегли батьківський будинок.

2. Мольєр був не тільки драматургом, а й геніальним актором. Він грав слуг, смішних буржуа, придворних блазнів, ревнивих чоловіків, інколи в одній виставі з'являвся в кількох ролях. Кожна спроба Мольєра виступити в ролі трагічного героя закінчувалася повним провалом, тоді як у комічному амплуа він завжди був неперевершений. Як режисер Мольєр був дуже запальним, постійно нервував і лаяв акторів.

3. Написана смертельно хворим Мольєром комедія «Уявний хворий» — одна з найвеселіших і життєрадісних його комедій. На її 4-му поданні (17 лютого 1673) Мольєр, що грав роль Аргана, відчув себе погано, але все одно дограв спектакль. Його перенесли додому і через кілька годин він помер. 

4. Паризький архієпископ заборонив ховати нерозкаяного Мольєра (за католицьким звичаєм акторові належало на смертному одрі покаятися в «гріхові» лицедійства). Навіть незважаючи на особисте втручання короля, Мольєра поховали на цвинтарі Святого Иосифа серед самовбивць і нехрещених. На могилу Мольєра поклали велику кам'яну плиту, на якій узимку жебраки й каліки розводили вогнище. Через це вона тріснула й згодом розвалилась. Лише через сто років драматурга було перепоховано на кладовищі Лашез, поряд з могилою Лафонтена, в саркофазі, піднятому над землею на чотирьох колонах.

5. Мольєр був творцем і найкращим представником класичної комедії характерів

“Міщанин-шляхтич” аналіз твору

Автор – Жан Батист Мольєр.

Літературний напрям – класицизм.

Жанр – соціально-побутова комедія, з елементоми любовної та соціально-психологічної комедії.

Тема – прагнення багатого буржуа Журдена потрапити до вищого товариства.

Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад

Головні герої – Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, Дорант, Дорімена, Ковєль, Ніколь.

Художні особливості п’єси різні види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

Комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов’язкова для класичної  п’єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п’єса побудована довкола однієї головної ідеї).

Сюжет “Міщанин-шляхтич”:  Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом. Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки із шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв. Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям, намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів. Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з допомогою пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство.

П’єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

Головна проблема, на якій побудований сюжет «Міщанина у дворянстві», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одязі, способу життя.

Тести

1. Справжнє прізвище Мольєра:

а) Мольєр;

б) Поклен;

в) Кокнар.

2. Мольєр мав хист:

а) комедійного актора;

б) трагедійного актора;

в) комедійного і трагедійного актора.

3. Драматург був творцем:

а) «комедії помилок»;

б) комедії масок»;

в) «комедії характерів.

4. Помер Мольєр, граючи роль в комедії:

а) «Міщанин-шляхтич»;

б) «Уявний хворий»;

в) «Витівки Скапена».

5. Поховали драматурга:

а) з великими почестями, з церковним обрядом;

б) без почестей, з церковним обрядом;

в) без церковного обряду, за муром цвинтаря.

6. Ім'я головного героя комедії «Міщанин-шляхтич»:

а) Журден; б) Клеонт; в) Ков'єль.

7. Мрія головного героя:

а) пошити гарне модне вбрання;

б) вигідно видати заміж дочку;

в) стати аристократом.

8. Здобути прихильність Дорімени Журдену допомагає;

а) Клеонт; б) Дорант; в) Ков'єль,

9. Дорімена була впевнена, що пода­рунки отримує від:

а) Доранта; б) Журдена; в) Клеонта,

10. Клеонт висвячує Журдена в сан:

а) мамамуші; б) дервіша; в) муфтія.

11. Комедія закінчується:

а) весіллям; б) розлученням; в) смертю.

12. Автор прагне викликати у глядача до Журдена:

а) презирство; б) насмішку; в) співчуття.

• Тестова перевірка знання комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич".

У якому році створено п'єсу "Міщанин-шляхтич":

а) 1667; *б) 1670; в) 1674.

За жанром "Міщанин-шляхтич":

*а) комедія; б) трагедія; в) драма?

Музику до твору написав:

а) Шопен; б) Гріг; *в) Люллі?

За чиїм замовленням працював Мольєр над п'єсою:

а) Анни Бежар; * б) Людовіка XIV; в) Георга IV?

5. За законами якого літературного напряму створено п'єсу:

а) романтизму; *б) класицизму; в) реалізму?

6. Де відбуваються події п'єси:

*а) в Парижі; б) в Лондоні; в) в Гамбурзі?

7. Хто головний герой твору:

а) Клеон; * б) пан Журден; в) пані Журден?

8. Що вивчав пан Журден:

 *а) музику, танці, фехтування, філософію;

б) музику, літературу, танці, філософію;

в) музику, танці, фехтування, естетику?

9. Кого у творі посвячують у мамамуші: а) Люсіль; б) Ніколь; * в) пана Журдена?

10. Скільки пар одружується наприкінці п'єси: а) одна; б) дві; * в) три?

11. Хто такий пан Журден:

*а) міщанин; б) дворянин; в) граф?

12. Яка тема розмови хазяїна і його дружини:

*а) смішне становище чоловіка; б) майбутнє дочки; в) слуги?