Літературний гід з теми «Античність»
1. Слово «античний» у перекладі з латини означає «стародавній», проте вживають його щодо двох культур минулого – давньогрецької та давньоримської.
2. Історія античної
літератури розпочинається з героїчного
епосу.
3. Антична література постала
на грунті давньогрецьких міфів.
4. Засновником (батьком)
європейської літератури вважають Гомера.
5. Найпоширенішим віршованим
розміром античної поезії був гекзаметр.
6. Безсмертна спадщина поета –
поеми «Іліада» та «Одіссея».
7. Поема «Іліада»
розпочинається сваркою Ахілла із царем Агамемноном через незгоду з військовою
тактикою, а закінчується примиренням ахейців і троянців.
8. На зміну героїчному епосу
приходить лірична поезія.
9. Умовно давньогрецьку
лірику поділяють на два різновиди: пісенну(мелічну) та декламаційну.
10. Представником
декламаційної лірики був Тіртей, який описав два види воїнів: воїн-герой,
воїн-зрадник.
11. Величним пам’ятником
епохи античності стали драматичні твори: трагедія (пісня цапів) та комедія
(весела хода).
12. Батьком трагедії вважають
Есхіла. Найпопулярніший твір «Прометей закутий».
13.Вергілій – представник «золотої
доби» давньоримської літератури.
14. Світовою славою завдячує
завдяки поемі «Енеїда».
15. Головним завданням Енея
було добутися берегів Італії й заснувати Римську державу.
16. І.Котляревський на основі
Вергілієвої «Енеїди» створив однойменну сатиричну поему.
17. Горацій – автор оди, в
якій лунає думка про те, що поезія здатна жити у віках.
18. Овідій – співець «одвічних
перевтілень», автор «Метаморфоз» та «Сумних елегій»
Давньогрецька лірика
Давньогрецький театр
Давньогрецький театр виник наприкінці VI ст. до н.е. на основі сільських святкувань на честь бога Діоніса.
На цих святах виконувалися пісні на честь улюбленого бога Діоніса, бога веселощів і вина. Святкування зазвичай супроводжувалося хороводами, танцями і дифірамбами (жанр давньогрецької хорової лірики).
Драма - у грецькій мові означає дійство на честь бога Діоніса, яке виконавці відтворювали танцями і мімікою. На свято одягали маски з цапиними бородами і рогами, зображуючи супутників Діоніса - сатирів (звідси назва - сатирова драма).
Це дійство і стало передвісником давньогрецького театру.
Есхіл "Прометей закутий"
Сюжет “Прометей
закутий”
Драма починається з того, що Гефест, бог ковальського мистецтва та вогню, за наказом Зевса, владики богів, приковує титана Прометея до скелі. Воля Зевса зумовлена тим, що Прометей розгнівав його. По-перше, титан викрав вогонь у богів і віддав його людям. По-друге, Прометей знав і не хотів виказувати Зевсу таємницю про те, у чому полягає загроза його пануванню. А саме: що від Зевса у Фетіди може народитися син, який буде сильнішим за батька, а отже зможе скинути його з трону. У ході вистави з ув’язненим розмовляє Гермес. А також Океан — титан, який на відміну від Прометея, таки скорився Зевсові, та царівна Іо, коханка Зевса, обернена ревнивою Герою на телицю, яку у вигляді ґедзя переслідує тисячоокий Аргус. Вистава супроводжується співом хору, який складається з німф-океанід. П’єса закінчується тим, що нескорений Прометей рішуче повідомляє Гермесу, що не збирається принижуватися перед Зевсом і розповідати йому будь-які таємниці. За це Громовержець під акомпанемент грому і блискавок скидає скелю, до якої прикутий титан, у безодню.
Тема: розповідається про протистояння титана Прометея та Зевса.
Ідея: засудження тиранії та самодержавства, уславлення самопожертви та сили духу у боротьбі з жорстокою владою.
Літературний гід
Пісня «Двобій Ахілла і Гектора», яка
має надзвичайно викривальний характер (засудження війни), логічно мала б
закінчити поему. Але поет обрав інше завершення «Іліади» – це пісня 24 «Пріам у Ахілла».
Гомер вірить у людину, в її добре серце, у те, що навіть жорстока війна не здатна вбити в людині почуття любові і співчуття.
У
заключній пісні «Іліади» Гомер розповів нам про зовсім іншого Ахілла.
Робота з текстом
· Що ми знаємо з міфів про життя Пріама до Троянської війни?(Пріам, Зевсів нащадок, правитель Трої. Мав багато дітей, розумних і гарних. Та найдужче цар пишався старшим сином Гектором).
·
Яке
лихо принесла йому Троянська війна? (У цій війні загинули всі його сини.
Убивши Гектора, Ахілл оскверняє його тіло).
· З якою метою Пріам прийшов до Ахілла?(З проханням віддати для поховання тіло сина Гектора).
·
Як
Ахілл прийняв старця? (гостинно; у цьому виявляється повага до старших
та закони гостинності, які не можна було порушувати).
· Як батько Гектора поводив себе перед Ахіллом? (упав на коліна, цілує руки і просить віддати тіло сина для поховання).
·
Як
усе це сприйняв Ахілл? (його вкрай здивувала поведінка «боговидного старця»)
Відео «Пріам у Ахілла»
Зачитайте цитату(485- 490 рядки)
·
Чи
вдалося розчулити жорстокого Ахілла? Зачитайте
цитати (505-510рядки) (поет показав людяного Ахілла, що «залізне серце» може плакати!)
·
Що
ще вплинуло на рішення Ахілла? (Він подумав, що такою була воля богів, яку він
не насмілився порушити 560 рядок)
·
Чому
Пріам так прагне забрати тіло свого сина? (Пріам суворо дотримувався всіх звичаїв, керуючись законами і вірою в
те, що неоплаканий і непохований згідно з ритуалом небіжчик не знайде собі
місця і шкодитиме живим)
·
Розкажіть,
посилаючись на текс пісні, про обряд поховання у давніх греків (655-670 рядки)
·
Чим
закінчується поема? (Гомер закінчує
поему про війну описом миру, який наступає в душі
головного героя і між воюючими народами).
«Хай же загине навік між богів і людей
ворожнеча
Й гнів, що й розумних не раз до лихої
призводить нестями».
Тема. Гомер "Іліада". "Двобій Ахілла і Гектора". Порівняльна характеристика образів
Матеріал на допомогу
Ахілл і Гектор – найхоробріші воїни ахейців (греків) та троянців
Ахілл (за характеристикою Гомера): прудконогий Ахілл; Ахілл богосвітлий; богоподібний Ахілл.
Риси характеру Ахілла: мужність; сила; справедливість; егоїзм; почуття власної гідності; почуття героїчної честі; благородство; жорстокість.
Гектор – за описом Гомера – коней баских упокірник; божистий; шоломосяйний; осяйливий.
Риси характеру Гектора: мужність; людяність; жертовність; благородство; сумлінність; стриманість; ніжність; вірність.
Порівняльна характеристика Ахілла і Гектора
Спільні риси:
справжні воїни; найхоробріші воїни ахейського та троянського військ. Вони змагалися у вправності та силі, обидва загинули під час Троянської війни; обидва сильні, фізично загартовані, витривалі.
Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони — гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку, дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягня або зайця
Відмінне:
Гектор — герой, але ніщо людське йому не чуже, і він довго не наважується стати до ґерцю (двобою) з Ахіллом. Зрозумівши підступність богів і супротивника, він мужньо бореться, до останньої хвилини свого життя прагне бути мужем, гідним поваги й захоплення. Прагне домовитися з улюбленцем Афіни про видачу тіла переможеного рідним, але засліплений гнівом Ахілл запевняє, що ніяких домовленостей між ними не буде.
Ахілл — улюбленець богів і ахейців, красень і взірець воїна. Але він робить вчинки, про які потім шкодує: йде з війська — гинуть ахейці, його друг Патрокл, знущається над тілом Гектора — потім плаче разом з Пріамом (батьком Гектора).