Тема. В.Шекспір. "Гамлет". Філософські та моральні проблеми в трагедії
Матеріал на допомогу
Шекспір — найвидатніший англійський поет і драматург XVI століття. Епоха, в якій жив і творив письменник, називається епохою Відродження, або Ренесансом. Вона вражає нестримним злетом фантазії митців, піднесенням духу, великою вірою у творчі можливості людини. У людях дедалі більше цінується розум, досвід, знання.
Не збереглася точна дата появи на світ майбутнього талановитого письменника. Вважають, що він народився в місті Стратфорд-на-Ейвоні в квітні 1564 року. Достеменно відомо, що 26 квітня він був охрещений в місцевій церкві.
Його дитинство пройшло в багатодітній заможній родині, він був третьою дитиною серед семи братів і сестер.
Його батько був торговцем, якому належала чинбарня (майстерня, де обробляють шкури).
У Стратфорді юний Шекспір уперше побачив театральну виставу. За тридцять кілометрів від Стратфорда, в Ковентрі, щорічно ставили релігійні драми-містерії, які охоче відвідували жителі навколишніх міст, зокрема й сім'я Джона Шекспіра.
До 14 років хлопець відвідував світську школу, де вивчав риторику, логіку, латину, античну міфологію та літературу. Але довго вчитися йому не довелося: фінансові справи батька занепали, треба було брати участь в утриманні багатодітної сім'ї.
Вісімнадцятирічним юнаком одружився з Анною Хеттевей, дочкою багатого фермера. Незабаром у них народилася дочка Сьюзен, а через два роки — близнята Джудіт і Гамнет.
Однак юний батько і чоловік недовго просидів біля родинного вогнища і близько 1586 року він подався до Лондона.
Опинившись у незнайомому місті без засобів до існування, без друзів і знайомих, він заробляв перший час на життя тим, що стеріг біля театру коней, на яких приїжджали знатні, слідкував за тим, щоб актори вчасно виходили на сцену, переписував ролі, траплялося, заміняв суфлера. Словом, задовго до того, як великий драматург вивів на сцену своїх героїв, він пізнав нелегке закулісне життя театру.
Акторської кар'єри він так і не зробив: до нащадків дійшли відомості про дві зіграні ним ролі, до того ж другорядні, — це роль тіні батька Гамлета і слуги Адама з комедії «Як вам це сподобається». Зате Шекспір досить швидко досяг успіхів на іншій ниві.
Приблизно з 1590 року він узявся за перо. 31593 чи 1594 року входив до трупи Джеймса Бербеджа, яка давала вистави в будинку, іменованому «Театром». А1599 року сини Бербеджа побудували театр «Глобус». Шекспір став одним із співвласників цього прибуткового закладу.
Цей найпопулярніший театр південного берега був оздоблений великим плакатом. На золотому тлі здіймався Геркулес, тримаючи на плечах земну кулю, а трохи нижче був надпис: «Весь світ лицедіє...»
Літературна
діяльність
Перу геніального драматурга належать 37 сценічних творів. Серед них — комедії, історичні хроніки і трагедії, а також дві поеми — «Венера і Адоніс» (1593) та «Лукреція» (1594). Крім того, Шекспір написав 154 сонети, які знавці зараховують до числа найсвітліших творінь світової лірики.
Близько 1612 р. Шекспір вертається в Стратфорд, де й помирає 23 квітня 1616 р.(за переказами в день свого народження).
Аналіз трагедії "Гамлет"
Літературний рід: драма
Жанр: філософська трагедія
Доба: епоха Відродження
Основа сюжету: легенда про ютландського (датського) принца Омлета.
Місце дії: Данія, Ельсінор
Головні герої (дійові особи): Клавдій (король Данії), Гамлет (син покійного й небіж нинішнього короля), Полоній (головний королівський радник), Гораціо (друг Гамлета), Лаерт (син Полонія), Гертруда (королева Данії, мати Гамлета), Офелія (донька Полонія), Привид батька Гамлета.
Композиція твору
1 частина. Зав’язка, п’ять сцен першої дії. Зустріч Гамлета з Привидом, який покладає на Гамлета завдання помститися за підле вбивство;
2 частина. Кульмінація, що отримала назву «мишоловка». Гамлет остаточно переконується у вині Клавдія, сам Клавдій усвідомлює, що його таємниця розкрита, Гамлет розкриває очі Гертруді т.д .;
3 частина. Розв’язка. Дуель Гамлета і Лаерта,
смерть Гертруди, Клавдія Лаерта, Гамлета.
Сюжет твору
Драматичні події розгортаються за кам’яними стінами королівського замку в Ельсінорі. Сюжет трагедії розповідає про данського принца Гамлета, який мстився за зрадницьке вбивство батька. Від примари молодий Гамлет дізнався, що батько його був убитий під час сну своїм братом Клавдієм, який захопив датський престол і одружився на вдові вбитого Гертруді, матері Гамлета.
Ельсінор став заповідником лицемірства, підступності, зла. Данію ж Гамлет називає в’язницею. Гамлет відчуває трагічну самотність. Його матір стала дружиною головного лиходія, мила Офелія не знаходить в собі сил опиратися волі батька, приятелі дитинства Розенкранц і Гільденстерн готові прислужитися тирану, тільки Гораціо вірний Гамлету і розуміє його.
Приїзд в Ельсінор бродячих акторів допомагає йому з’ясувати істину. Гамлет доручає акторам зіграти п’єсу «Вбивство Гонзаго», в якій обставини в деталях нагадують вбивство батька Гамлета. Клавдій не витримує і в хвилюванні залишає зал для глядачів. Тепер Гамлет точно знає, що Клавдій – убивця. Щоб ввести його в оману, Гамлет вдає з себе божевільного.
